Статті
Проголосуйте!
Проголосуйте!






![]() | Сьогодні | 11 |
![]() | Вчора | 9 |
![]() | Цього тижня | 46 |
![]() | Минулого тижня | 77 |
![]() | Цього місяця | 133 |
![]() | Минулого місяця | 216 |
![]() | За весь час | 33503 |
ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС АСПІРАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Дотримання нормативної температури в деревообробному цеху в значній мірі впливає на формування собівартості продукції. Енерегозатрати на нагрів припливного повітря в цех прямо пропорційні об’єму повітря, що потрібне для видалення відходів від верстатів аспіраційними системами. На сучасних деревообробних підприємствах використовуються різні аспіраційні системи, однак традиційними є одновентиляторні системи з постійною витратою повітря та циклоном в якості пиловловлювача. Порівняємо витрати теплової енергії для конкретного деревообробного цеху з традиційною аспіраційною системою та децентралізованою (багато вентиляторною) аспіраційною системою (ДАС) із фільтрувальною станцією. Об’єм приміщення цеху становить 8 640 м3, нормативна кількість повітря необхідна для аспірації всіх верстатів – 41000 м3/год, максимальна кількість пилу, що може продукуватись верстатами становить 314 кг/год. В традиційній аспіраційній системі повітря очищується в циклоні поза межами цеху та виходить в атмосферу. ТОВ «ТЕХЕКО» пропонує ДАС з трьохступеневим очищенням повітря (рис.1)(1-Фільтрувальна станція, 2- фільтри в цеху третя ступінь очищення, 3 - вентилятори). Кількість теплоти Q1, яка витрачається на забезпечення в цеху нормативної температури (16º С) для традиційної аспіраційної системи визначається за формулою де Qпр - кількість теплоти, що потрібна на нагрівання припливного повітря, кВт·год; Qогор - кількість теплоти, що втрачається через огородження (стіни та дах) цеху, кВт·год. Оскільки все приточне повітря витрачається на аспірацію пилу від верстатів та подальше транспортування з цеху в циклон, то можна прийняти, що кількість тепла, що витрачається на нагрів припливного повітря Qпр рівна кількості тепла, що виходить з аспіраційним повітрям QАС. Кількість теплоти QАС визначається за формулою де Vц - об’єм цеху, м3, ρ- густина повітря,кг/м3; с – питома теплоємність повітря Дж/кг·К; t2, t1 - нормативна температура повітря в цеху та середня нормативна температура повітря в зимовий період, ºС; k – коефіцієнт переводу джоулів в кіловат-години. Кількість теплоти Qогор визначається за формулою де F - площа поверхні огородження, м2; λcт - коефіцієнт теплопровідності огородження; δст - товщина огородження, м; αвн, αз - коефіцієнти тепловіддачі. Отримаємо, що для даного цеху кількість теплоти, що необхідна для підтримання нормативної температури в цеху становить 660 кВт·год. Кількість теплоти, що необхідна для забезпечення нормативної температури в цеху за наявності ДАС визначається за формулою де Qcт.ф - кількість теплоти, що втрачається аспіраційним повітрям через стінки фільтрувальної станції, кВт·год; Qвент- кількість теплоти що подається аспіраційному повітрю від вентилятора, кВт·год. Кількість теплоти Qпр для нагріву однократного повітрообміну визначається за формулою: де Vц - об’єм цеху, м3 . Кількість теплоти, що виходить через стінки фільтрувальної станції визначаємо де Fф - площа поверхні фільтрувальної станції, м2, λ1 - коефіцієнт теплопровідності металевої стінки, λ2 - коефіцієнт теплопровідності шару мінеральної вати, δ1, δ2 - товщина стінок, м. Зважаючи на те, що ККД вентилятора знаходиться в межах 55%, значна частина переданої йому енергії перетворюється на теплову енергію. Енергія, що не витрачається на корисну роботу, тратиться на механічне та гідравлічне тертя, що в подальшому провокує нагрівання повітря. Експериментально встановлено, що при створенні тиску 1000 Па температура повітря нагрівається на 1 ºС. Враховуючи, що середній тиск вентиляторів становить 1800-2000 Па, приймемо, що повітря нагрівається на 2 ºС. Визначимо кількість тепла, що переходить від вентиляторів до повітря Підставивши значення, отримаємо, що необхідна кількість теплоти для збереження нормативної температури в цеху при децентралізованій аспірацій ній системі становить 257 кВт·год, це в 660/257=2,6 рази менше, ніж при традиційній схемі аспірації. Варто відмітити, що повернення очищеного повітря в цех є можливим, якщо гранично допустима концентрація пилу не перевищує 1,8 мг/м3. Очищення повітря у ДАС має три ступені. Перша ступінь очищення виконана у вигляді вхідної секції (поз.2, рис.2), що відіграє роль пилеосаджувальної камери із коефіцієнтом очищення µ1=0,5. Друга ступінь очищення повітря забезпечується рукавними фільтрами (поз.1) фільтрувальної станції із ефективністю очищення µ2=0,995. Третя ступінь очищення повітря здійснюється через фільтри, що знаходяться всередині цеху (поз.2, рис.1), ефективність якого µ3=0,92.
Таким чином концентрація пилу в повітрі, що повертається в цех становить Отримане значення пилу в повітрі є меншим за значення ГДК (1,53<1,8), що свідчить про якісне очищення повітря від пилу триступеневою системою очищення. Використання ДАС на деревообробних підприємствах дозволяє зменшити витрати на нагрів повітря в цеху всередньому в 2,5-3,0 рази.
Будемо раді отримати ваші зауваження та запитання в коментаріях |